Ласкава зірка України.

Цікавим і світлим було дитинство в М. М. Коцюбинського, зате важким і тернистим став шлях до його визнання... Попри все це письменник подолав всі перешкоди і здобув світове визнання. Ще в школі, пам'ятаю, ми пишалися тим, що яскравий, самобутній класик української літератури М. М. Коцюбинський теж проживав свої дитячі роки саме в Барському краї. Барський період невеликий, але дуже важливий у житті письменника. Діти й дорослі користувачі нашої бібліотеки, дуже часто вибирають твори М. Коцюбинського. Та це і не дивно. Кожен з нас неодноразово перечитував майстерно написані дитячі оповідання, повісті з глибинним відчуттям світу. Мої враження про Михайла Коцюбинського лягли віршованими рядками : ************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************ Коцюбинський у Барі. Михайлика любили друзі й вчителі, І то була повага, а не диво. Він був улюбленцем в сім'ї -- Літа дитячі згадував щасливо. Бандуристів, ліриків, сліпого Купріяна Старі руїни фортеці міста Бара. Пригадував не раз міські базари -- Він любив їх гамірливі чвари. Глибокий слід в свідомості малого Це місто залишило назавжди. Мій рідний Бар,-- колись для нього Проклав найперші в творчості сліди. ******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************* P.S. Сліпий лірик Купріян був улюбленим гостем у родині Коцюбинських. Його думи і пісні глибоко запали в душу Вразливого хлопчика. В місті Бар, Михайлик написав свій перший ще недосконалий твір-п'єсу про Бондарівну. ***************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** Великому сонцепоклоннику. Напоєний соками рідної землі Безсмертні твори залишив по собі. Зі сонцем в душі, добротою Приваблюють і нині собою. Безодня глибинних думок, поривання Розуміння, проникливість, переживання Вражає, бентежить, ніжить -- Серцем щемить і водночас тішить. Читатиме ще не одне покоління Коцюбинського великі творіння. І ставатиме світ наш світлішим, І люд лагіднішим, і сонце теплішим. ******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************