Цікавим і світлим було дитинство в М. М. Коцюбинського, зате важким і тернистим став шлях до його визнання... Попри все це письменник подолав всі перешкоди і здобув світове визнання. Ще в школі, пам'ятаю, ми пишалися тим, що яскравий, самобутній класик української літератури М. М. Коцюбинський теж проживав свої дитячі роки саме в Барському краї. Барський період невеликий, але дуже важливий у житті письменника. Діти й дорослі користувачі нашої бібліотеки, дуже часто вибирають твори М. Коцюбинського. Та це і не дивно. Кожен з нас неодноразово перечитував майстерно написані дитячі оповідання, повісті з глибинним відчуттям світу.
Мої враження про Михайла Коцюбинського лягли віршованими рядками :
************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
Коцюбинський у Барі.
Михайлика любили друзі й вчителі,
І то була повага, а не диво.
Він був улюбленцем в сім'ї --
Літа дитячі згадував щасливо.
Бандуристів, ліриків, сліпого Купріяна
Старі руїни фортеці міста Бара.
Пригадував не раз міські базари --
Він любив їх гамірливі чвари.
Глибокий слід в свідомості малого
Це місто залишило назавжди.
Мій рідний Бар,-- колись для нього
Проклав найперші в творчості сліди.
*******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
P.S. Сліпий лірик Купріян був улюбленим гостем у родині Коцюбинських. Його думи і пісні глибоко запали в душу Вразливого хлопчика. В
місті Бар, Михайлик написав свій перший ще недосконалий твір-п'єсу про Бондарівну.
*****************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
Великому сонцепоклоннику.
Напоєний соками рідної землі
Безсмертні твори залишив по собі.
Зі сонцем в душі, добротою
Приваблюють і нині собою.
Безодня глибинних думок, поривання
Розуміння, проникливість, переживання
Вражає, бентежить, ніжить --
Серцем щемить і водночас тішить.
Читатиме ще не одне покоління
Коцюбинського великі творіння.
І ставатиме світ наш світлішим,
І люд лагіднішим, і сонце теплішим.
******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
**************************************************************************************************************************Наш дружний бібліотичний колектив.
href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjwSCNXkCFJsWbz4ZkNPFvOJlCh3M_cUXa919da_0KTBf_-QBTBOxEQxVjJQL-sdDk2a3y9MDaP90QJ_37WCjGdHZFqCVG93mkFNQywWc20rynbyJxk0-6cUHz-qexeHsUimI66msnX4_uF/s1600/IMG_5474.JPG" imageanchor="1" >
**************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
