Сьогодні знову краєзнавчий урок, але не в бібліотеці, а бібліотекаря запросили в школу. Урок було розпочато такими словами:" Обгорнувшись у жовто-блакитне, опустивши очі долі, хтось подумає:"Скоро стихне!З нас, напевне, вже доволі!" Наталя Іванівна Сольвар розповідає про патріотизм нашого народу, про творення українського етносу, чи буде точніше сказати, про збереження українського етносу. |
Додати заголовок |
На уроці звучали їхні пісні . Той спів був приємним, бо йшов від усього серця. Ці люди зробили і роблять свій внесок у встановлення української нації...
Українська пісня є невідємною частиною духовних цінностей, які формуються на протязі всієї багатовікової історії існування народу. Як відомо, його найкращі зразки живуть у століттях.
Найбільш витривалими в часі виявилися народні традиції. Це закономірно, бо краса українських звичаїв та обрядів не може зникнути, допоки існуємо ми, наша мова, наша пісня...
Бібліотекар Верхівської сільської бібліотеки подарувала учням книги по краєзнавству, пропагувала відроджувати духовний оберіг нації.
Після уроків діти прийшли в бібліотеку, і саме це підтверджує, що співпраця зі школою є потрібною.
Чудові заходи! Ви- основа основ... не менше, бо чудові діти-школярі вже сприйняли знання й енергетику "автентики" й "нашого Роду"! дякую.
ВідповістиВидалити