четвер, 15 червня 2017 р.

Бібліотека в діалозі з неординарними земляками.

Автором цих книг є наш земляк Микола Михайлович Габрійчук. У книзі "Без відриву від подушки..."автор, якому дошкуляють болі суспільного життя, не міг оминути й таких животрепетних тем сьогодення, як самогубсько-шкідливі звички людей молодшого покоління. Вони спонукали до створення серії карикатур. Книга розрахована на тих, хто розуміється на тонкому гуморі. Книга "Домашній цілитель"-- це своєрідна домашня швидка допомога, у головній ролі якої виступають здоровий глузд, помножений на цілющі сили матінки Природи. Книга для тих, хто знає ціну здоров'ю! Ці книги автор щиро подарував нашій сільській бібліотеці. Отож, бажаючі можуть познайомитися з творчістю нашого земляка. Ще дещо цікаве про нашого Миколу Габрійчука на сторінках газет. Українська, російська і англійська абетки з дерев розташувались на балконі вінничанина Миколи Габрійчука. Цікава колекція натуральних літер розпочалась з англійської \"D\", і збирав її пан Микола протягом 11 років. Нині в його колекції, окрім літерного арсеналу, є цифри, щуки, вози, булави, вішалка для капелюхів і вішалка-дороговказ. Мама і тато Х Микола Габрійчук зізнається, що не зайнявся такою роботою, якби не випадок із вищезгаданою літерою \"D\". Ну вже надзвичайно дивно і чудернацько зрослась та гілляка. – Коли я жив у Броварах, то ходив у ліс, що був у кілометрі від мого помешкання, на гімнастику. Там і побачив, як одна гілляка зрослась з іншою. Ну як тут не зупинитись, це ж таке диво природне, – розповідає Микола Габрійчук. – Я ще не знав, що з цим робити і навіщо вона мені, проте приніс додому. А далі були \"Я\", \"W\"... Буває, потрапляють на очі однакові літери, але різної будови, різної породи дерев. Наприклад, була у мене \"Х\", а потім я знайшов другу. Тепер їх двоє: тато і мама. Я запам\'ятовую гілку, потім беру ножівку і вирізаю. Найліпші для моєї абетки виявились ліщина, граб, сосна, черемха, яблуня. Бувало, як піду зранку до лісу, то повертаюсь додому аж о четвертій дня. Із Броварів Микола Михайлович переїхав до Вінниці. Тут, у нашому місті, й триває колекціонування. При переїзді бібліотека класики не вмістилась, роздав знайомим, а ось літери забрав – вони доїхали у чотирьох коробках з-під телевізорів. Живе Микола Михайлович на Свердловському масиві, тож у пошуках нових екземплярів для колекції далеко не ходив – до алеї Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. О.Ющенка. – Дивлюся, у липи ця гілляка туди, а ця сюди, – показує вже вінницьку знахідку колекціонер. – А для мене високо, що робити..? Я ж так не дістану. Оглядаюся, а там якась слюсарня-майстерня. Зайшов, кажу: таке й таке діло.... якщо у вас є така драбина, я вам десятку зразу віддам, лише дайте в оренду. Схопив, пішов, поставив, заліз, зрізав і... втік. Для того, щоб ліпше зберігався дерев\'яний арсенал, власник надійно висушує літери, а щілини заливає клеєм ПВА. \"Головне, – каже він, – правильно висушити знайдене\". І куди це добро дівати? Окрім \"лісової абетки\" Микола Габрійчук випадково зробив і щуку. Це сталось у Києві, на березі Дніпра, де вода підмила частину берега, і від ясеня стало видно частину коріння. – Думаю, виріжу із одного боку, почищу з іншого і буду мати собі \"оце\", але для чого, ще не знав. Та поки тримав, розглядав, повз проходив чоловік. Він і каже: \"А що це у вас за щука?\" Дивлюсь – й справді риба, – розповідає Микола Габрійчук. – Але для когось моя робота – то звичайні дрова. Бо приходив до мене один письменник, так він просто посоромився це вголос сказати. Микола Габрійчук – працював журналістом і редактором. Він вважає, що його надбання для інституту мовознавства чи інституту культури – знахідка! Паспортні дані кожної літери є: порода дерева, місце знаходження, дата знахідки... Тому він створив би окремий унікальний і єдиний музей, який, на думку Миколи Габрійчука, іноземці сприйняли б \"на ура\". Колекціонер упевнений: якщо не в Україні, то в Європі точно куплять цю колекцію. А поки автор планує відвезти фото літер до провідного українського видавництва дитячої літератури \"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА\", щоб спробувати розмістити власні цікаві літери на форзаці книги. А всередині книги власник колекції розмістив би текст і цікаві історії про те, як шукав літери. ****************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************Колекціонер з Вінниці зібрав абетку з гілок12************************************************************************************************************************************************************************************************************ Микола Габрійчук у своїй вінницькій квартирі показує колекцію літер із гілля дерев. Збирав її 10 роківФото: фото: Валентина МУРАХОВСЬКА Вінничанин 79-річний Микола Габрійчук зібрав колекцію літер українського та латинського алфавітів із гілля. Він живе в однокімнатці на Свердловському масиві. Переїхав сюди 2006-го із міста Бровари на Київщині. — Там теж мав квартиру, але продав, бо на старості жити у великому місті неможливо, — говорить Микола Михайлович. — У Броварах живуть понад 100 тисяч людей, але навіть автобусної зупинки нема. Усі питання треба їхати вирішувати в Київ, а там черги й постійна суєта. Збирати літери почав 2001 року, коли в лісі під Броварами знайшов латинську D. — З одної гілки виросла тонша і вросла трохи нижче у цю саму гілку. Позначив це місце, наступного дня прийшов із пилкою, вирізав. А перед цим у мене була літера "И", велика така — із метр висотою і метр шириною. Протримав її на балконі кілька років і викинув, бо мішала ходити. А потім через років три у зимовому лісі побачив на сосні дві літери "Я" і "В". Згадав ту D, що лежала вдома, і до мене дійшло — та це ж алфавіт. — Щоранку ходив до лісу на зарядку, спостерігав за деревами, за ростом гілок. Жили ми недалеко від траси Черкаси — Київ. Щоби попасти в ліс, треба було перейти радгоспівський садок. Там "О" знайшов. Найбільше покручених гілок у підлісках, там, де молоді дерева висаджені біля високого лісу. Тоді їм не вистачає сонця й гілля крутить у різні боки. Бувало, йшов до лісу о десятій ранку, а додому повертався о шостій вечора. Микола Габрійчук веде журнал, куди записує, яку літеру коли знайшов, у якому лісі і з якого дерева. — Більшу частину колекції перевіз із Броварів. У мене була бібліотека на 500 книжок, меблі, але все залишив у старій квартирі, а от літери забрав. У Вінниці таких покручених дерев нема, ліси молодші й гілляки на деревах рівніші. Останньою знайшов цифру "2" в лісі біля психлікарні Ющенка (психіатрична лікарня імені академіка Олександра Ющенка. — "ГПУ"). Гарна така, з дугою і довгим хвостиком. Три роки бігав повз неї й дивився, доки наважився обрізати. Колекціонер хоче створити музей дерев'яної абетки та фігур із дерева. — Вони можуть зберігатися понад сотню років. Кожну літеру оброблю антисептиком і покрию лаком. Крім літер, у колекції Миколи Михайловича булави з головами тварин, дерев'яна щука і рамка під дзеркало з гілки черемшини, зігнутої під прямим кутом. Раніше збиранням не захоплювався. — Коли вийшов на пенсію, зробив родовід свого батька. Познаходив усіх його братів, узяв їхні фото і фото їхніх дітей. П'ять років їздив по Україні, шукав родичів. Тепер родовід повісив над своїм ліжком, називаю його іконостасом.

1 коментар:

  1. Бібліотекар з нетерпінням чекає на зустріч з автором у стінах нашої сільської бібліотеки.

    ВідповістиВидалити