Чим живе село.

Для добробуту села. Мабудь, у кожного села, як і в кожної людини, є своя доля. І залежить вона переважно від того, хто тамтешню очолює громаду, хто обробляє навколишні землі, дбає про добробут населених пунктів та їх мешканців. І за прикладами тут далеко ходити не треба, наші мальовничі Верхівка і Примощаниця -- досить гарне тому підтвердження. Різні періоди пережив тутешній люд. І розквіт, особливо , коли після воєнної розрухи відбудували господарство і воно стало одним із кращих в районі. Але згодом на село звалилися, мов сніг на голову, недолугі реформатори і каменя на камені не лишили від надбаного гірким трудовим потом попередніх поколінь колгоспників. Зникли ферми разом із живністю, тракторні стани, техніка, поля стали заростати джунглями бур'янів. Найбільшим дефіцитом у селі стала робота. І хтозна, до якого часу і до якого запустіння призвела б ця розруха, якби не знайшлися молоді господарники, які кинули виклик такій безнадії й узялися за відродження годувальниці-землі. Зокрема, Микола Столяр об'єднав у фермерське господарство "Смак" паї мешканців Примощаниці й тепер успішно господарює. Таким же шляхом відродження виробництва на селі пішов і Олег Джог, створивши однойменне господарство. Отож зараз у нас усі землі обробляються вчасно і в повному обсязі. Вибрали й хорошого керівника села Григорія Войтова. Приємно, що односельці не помилилися у виборі: він людина щирої душі та доброго серця. До нього можна завжди звернутися за підтримкою та порадою, в міру сил і можливостей зарадить чи не кожній людській турботі. Те, що Григорія Васильовича вже в третє обирають своїм очільником, свідчить про його авторитет і вболівання за громадські справи. Багато доброго зробив для села наш голова. У нас тепер успішно працює в новому приміщенні амбулаторія сімейної медицини, що обслуговує мешканців шести навколишніх сіл. У сільській бібліотеці працює з 2010 року БібліоІнтернет . В підготовці приміщення і до прийому техніки активну участь взяла Верхівська сільська рада. Ставок У с. Примощаниці став громадським, ним тепер можуть користуватися всі жителі . Під його керівництвом відремонтована асфальтова дорога до села, доречі , він один із районних голів прийняв участь у ремонті дороги державного значення. Розвезено жерству по сільських вулицях, щоб засипати ями. Приведено в належний стан джерело "Крищиху", відновлений водогін по селі Верхівка. Закінчується ремонт школи за кошти сільської ради. Частково зроблено ремонт покрівлі будинку культури(по мірі можливостей). В планах, відновлення господарським способом дошкільної установи. Щиро вдячні селяни і директору Верхівської ЗОШ Олегу Нечаю. Він не лише гарний очільник педколективу та знавець свого предмету, а й людина, в якої дійсно золоті руки. За що візьметься -- те зробить до ладу: поремонтує грубки, вставить пластикові вікна й двері. Майже всі літні канікули директор "пожертвував" на ремонт школи, подаючи своїм учням гарний приклад працьовитості та відповідальності за доручену ділянку. . Завдяки цим людям село стало оживати. Селяни вдячні керівникам, які так наполегливо турбуються за їх добробут. газета "Подільський край" Людмила Мацюк, жителька с. Примощаниці.Для добробуту села. 11:50Альона Войтова-Ружицька ​Для наших земляків , які далеко від рідного села. Яких все-таки цікавить , чим живе село. Від себе особисто, дякую нашим фермерам за підтримку всіх і всього. Дитальніше, див. блог "Верхівська сільська бібліотека." Ось так все і починалось. Майбутнє нашого села.................. Сонячні батереї -- це реальність ! Ще в старовині люди почали замислюватися про можливість вживання сонячної енергії. 2. Явище фотоефекту практично застосовується в пристроях для прямого перетворення світлової або сонячної енергії в електроенергію. 3. Одним з найперспективніших напрямків енергозабезпечення на сьогодні є сонячна енергетика за рахунок того, що сонячне випромінювання надходить в достатній кількості на майже усю поверню Землі. 4. Загальним недоліком традиційних електростанцій є згубний вплив на середовище. Альтернативнне джерело енергії – сонячні батареї - можуть гарантувати певну екологічну безпеку. 5. Людина може використовувати сонячні батареї для забезпечення своїх потреб вже сьогодні. Що таке сонячна енергетика і чи потрібна вона сьогодні Україні Скришевський В. А., д. ф.-м. н., професор Сонячна енергетика залишається диковиною для України, не часто зустрінеш на вулицях міст, на підприємствах чи в державних закладах сонячні батареї. Але тим не менш, енергію Сонця українці починають використовувати й сонячні батареї поступово проникають на наш ринок. Сучасний розвиток світової економіки невід’ємно пов’язаний із зростанням темпів виробництва енергії. Це зумовлюється багатьма факторами: загальним збільшенням світового товаровиробництва, розвитком транспорту та телекомунікацій, розробкою віддалених родовищ корисних копалин, утилізацією відходів, ростом споживання енергії у побуті (опалення, освітлення, живлення побутової техніки), технічним переозброєнням армій тощо. Тому темпи зростання виробництва енергії перевищують нині темпи зростання населення землі. Зараз перед енергетикою стоїть багато проблем, і найбільш гостра- проблема її джерел. На сьогоднішній день 6 млрд. чоловік на Землі споживають більше 12 млрд. кВт енергії за рік, тобто у середньому 2 кВт на людину. Ця енергія отримується за рахунок вугілля- 26%, нафти- 42 %, газу- 20%, гідроенергії- 4%, ядерної- 5%, інших джерел- 3%. Тобто біля 90% енергії ми отримуємо за рахунок органічних видів палива- нафти, вугілля, газу. Ці джерела енергії ще називають невідновлюваними, бо швидкість їх нагромадження в надрах Землі набагато менша швидкості їх витрачання (приблизно у 106 разів). Людству необхідно все більше й більше енергії, отримати яку за рахунок невідновлюваних джерел у недалекому майбутньому буде важко чи взагалі неможливо. Дійсно, за різними оцінками, розвіданого органічного палива вистачить на 30-50 років. Якщо врахувати так звані геологічні запаси, які будуть своєчасно розвідані, а експлуатація їх не затримується, то, з урахуванням все зростаючого рівня витрат енергії, органічного палива може вистачити ще років на 100-150. Причому тільки вугілля ще довгий час може зберігати своє місце в енергетичному балансі. Проте використання його супроводжується високим рівнем забруднення атмосфери Землі. Ядерна енергетика, яка на сьогодні має значно більше сировинних ресурсів ніж органічне паливо, динамічно розвивалась у світі протягом останніх 20-30 років. Але сьогодні, на думку багатьох фахівців, вона вже не може вважатися перспективним видом енергії через високий ризик радіоактивного забруднення навколишнього середовища, що проявилося в серії техногенних аварій та катастроф, особливо під час сумно відомої Чорнобильської катастрофи. Тому у світі все більше звертають увагу на використання так званих відновлюваних джерел енергії - тепла Землі, енергії вітру, припливів та відпливів, біогазу, сонячного випромінювання, тощо. Практично всі ці джерела енергії повністю зумовлені прямою дією Сонця. Серед зазначених джерел одним із найбільш перспективних є пряме перетворення сонячного випромінювання в електрику в напівпровідникових сонячних елементах. Випромінювання з поверхні Сонця характеризується широким енергетичним спектром, що приблизно відповідає енергетичному спектру випромінювання “чорного тіла” при температурі 5800К. Максимум інтенсивності лежить у видимій області спектра (0.35-0.75 мкм), в якій зосереджена майже половина всієї енергії. Решта сонячного випромінювання розподіляється між ультрафіолетовою частиною спектра з довжиною хвиль меншою за 0.3 мкм (менша частина) і інфрачервоною з довжиною хвиль більшою 0.75 мкм (більша частина). Інтенсивність сонячного випромінювання біля атмосфери Землі дорівнює 1360 Вт/м2- величина відома як сонячна стала АМ0. При проходженні крізь атмосферу Землі інтенсивність сонячного випромінювання зменшується за рахунок його поглинання, розсіювання та відбивання при взаємодії з частинками пилу, з киснем, озоном, вуглекислим газом, парами води. При взаємодії з озоном та киснем поглинання сонячного випромінювання відбувається переважно в ультрафіолетовій частині спектру, водяна пара та вуглекислий газ поглинають переважно в інфрачервоній частині. Тому сонячне випромінювання, яке досягає земної поверхні, має меншу енергію, а його спектр змінюється. Метод прямого перетворення сонячного випромінювання в електрику є, по-перше, найбільш зручним для споживача, оскільки отримується найбільш вживаний вид енергії, і, по-друге, такий метод вважається екологічно чистим засобом одержання електроенергії на відміну від інших, які використовують органічне паливо, ядерну сировину чи гідроресурси.********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** Ось, які вони сонячні батареї. Їх допомагали встановлювати наші односельчани. Сонячні батареї -- це реальна перспектива для села, дохід сільської ради і робочі місця для безробітніх.****************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** ДРУГЕ ЖИТТЯ СТАРОЇ ШКОЛИ Друге життя старої школи.************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************ Подяка ******************************************************* Діти – наш найдорожчий скарб, наша надія, гордість і опора. Розвивати, підтримувати і заохочувати їх – святий обов`язок сім`ї, школи, влади і громадськості. Тільки тоді у нас буде гідна зміна – сильна і красива! Тільки тоді наші доньки і сини будуть рости здоровими, щасливими та впевненими у прийдешньому дні, будуть рости на благо України. Це добре розуміють наші спонсори: Джог Олег Альфредович, Столяр Микола Олексійович. Ці люди з великим бажанням матеріально підтримали розпочату справу сільського голови Григорія Войтова. Вагомий внесок своєю сумлінною працею зробили директор школи Нечай Олег Васильович і техперсонал школи. Одним із свідчень цього стала реальна допомога школі. Педагогічний, учнівський та батьківський колективи висловлюють найтепліші слова подяки . Ваша підтримка — свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем освіти в Україні і розуміння непересічної важливості шкільного виховання. Від усього серця бажаємо Вам здоров’я, злагоди, взаєморозуміння, душевного спокою та достатку. Низький уклін вам за Вашу натхненну і самовіддану працю, за Вашу непохитну віру у майбутнє нашого краю. Хай Господь Бог сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану нам. Хай щастя завжди супроводить Вас, Людська повага й шана не минають, А вашу мрію й працю повсякчас Лиш визнання вінчають! ​Хай вам всім Бог посилає своє благословіння на ваші добрі діла !**************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** >!***************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************Садові паростки плекає свій Мічурін у селі -- це Сергій Козяр (в селі його знають по-дідові -- Габрійчук).********************************************************************************************************************************************************************************* Людина ї її праця.********************************************************************************************************************************************************************************************************* ...Знову листокрутка нападає, нехай їй абищо! – незлісно лається він, - треба буде побризкати. Невеличке деревце. А скільки в нього вже вкладено праці! Треба було зібрати насіння яблуні-дички (воно найбільш стійке як проти хвороб, так і проти шкідників, та й морози краще переносить, ніж із культурних високоврожайних сортів). Потім насіння висіяли рівними рядочками, дочекалися гарних сходів, обробляли сіянці, поливали, виполювали бур‘яни. Далі розсаджували, підгортали, щоб корені розвивалися якнайкраще. Зробили щеплення гарними сортами. Пізніше сформували крону, побілили на зиму від сонячних опіків... Це тільки один саджанець. А їх на невеликій плантації, що має Сергій – сотні, якщо не тисячі. І кожне деревце треба доглянути, виплекати, мов дитину. Інакше врожаю потрібного не буде. Коли запитувала, як живеться, чула від декого, що гірше вже не може бути. Мовляв, якби сюди урядовці приїхали та пожили, то узнали б, почому фунт лиха. Від Сергія ж – жодних нарікань на долю. Хоча і йому хочеться, щоб у Верховній Раді, нарешті, запанувала злагода. Адже відома байка ще з часів Езопа, до чого призводить праця лебедя, щуки й рака. Живе він із своєю родиною в місті Бар, але майже весь рік дарує себе землі-годувальниці. Усюди, де вільне місце знайшлось, вирощує саджанці. Вони тут пишні, красиві, аж очі вбирають. Але найбільше пишається господар хорошим садом. Та і як ним не гордитись? У їхній колекції тільки яблунь більше 50 сортів. Є груші, виноград, сливи, абрикоси, персики, вишні, черешні... Причому кожен листочок, мов намальований – жодного тобі дефекту. Часом можна почути: «Купив на базарі абрикос, казав продавець, що плоди, як персики завбільшки. А виросло дерево, зацвіло й зібрав я дрібні жердельки. Отак нашого брата дурять!». Козяр(Габрійчук) на ринку не торгує. Люди вже добре його знають – їдуть сюди, в Верхівку (на Примощаницю), кому потрібно. Радять знайомим і друзям. Знають, що тут їх не обманять, не переплутають ні дерев, ні сортів. А ще господар порадить, як доглядати за деревинкою, чим підживлювати, коли, як і чим обприскувати. Отже, саме тут не буде ніякого ризику. Разом із паном Сергієм проходжу мимо ділянок. Ось радіють осінньому сонечку политі сіянці айви під карликову грушу. У серпні їх підгортатимуть, а як укоріняться, висадять у рядочки й через рік прищеплять. Показує господар рідкісний сорт черешні - Т-950. Висаджений у шкілку й абрикос – у серпні на ньому проведуть щеплення. Ось під черешню сіянці – теж для щеплення на серпень. Біля кожного рядка – назва сорту, на щепі бірочка з міцної фольги. - Насамкінець, економічне запитання: вигідно все це вам чи ні? - Сільське господарство завжди ризиковане - горбатим станеш точно, а багатим – не завжди. Без хліба й масла не сидимо. Але й великими грошима не вергаю. - У місто навіть не тягне. Тут є де порибалити. Поруч – річка. Узимку – полювання. А природа в нас, гляньте самі, просто чудо! Згадався вірш Максима Рильського: Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить – Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює для століть. Хіба я могла не згадати в своєму блозі таку працьовиту й розумну людину? Я бібліотекар, але багато спільного щодо землі є і в мені.****************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** ***************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************** Bипускний вечір -- це свято для всього села...

2 коментарі: