пʼятницю, 8 квітня 2016 р.

Чи потрібна бібліотека в селі: роздуми бібліотекаря

Питання, як на мене, дуже болюче. На жаль, в нашій країні все ще існує стереотип про те, що сільські люди не читають і бібліотека їм не потрібна… Ось я розповім Вам, шановні читачі цього блогу про свою бібліотеку, а Ви посудіть самі: чи потрібна така бібліотека в селі? У Верхівській сільській бібліотеці я працюю зовсім недавно. Якщо бути відвертою, то коли йшла працювати в бібліотеку – трохи побоювалась: чи будуть до мене приходити відвідувачі, чи зможу я проводити масові заходи і, чи мене підтримає сільська громада, місцева влада, школа. І як я буду працювати одна, без колективу, адже мушу бути і бібліотекарем, і прибиральницею, і тренером з ІТ-технологій і дизайнером і ще багато ким (хто працює в селі, зрозуміє, про що я кажу). Буквально в перший же місяць роботи я зрозуміла, що мої страхи були даремними: мене не тільки підтримали вчителі, сільська рада, а й із захопленням сприйняли всі мої ідеї та починання! Зараз моя бібліотека – перший помічник школи і розрада для односельчан. Проводимо зі школою спільні масові заходи по вихованні дітей та молоді, дуже часто вчителі приводять учнів на екскурсії, “замовляють” у бібліотеці уроки тощо . Користується популярністю і музей при бібліотеці, особливо гостями бібліотеки. Учні активно долучаються до конкурсів, оголошених бібліотекою, беруть участь у патріотичних святах, що проводяться в бібліотеці. Детальніше про заходи, що проводяться в бібліотеці та іншу інформацію можна подивитись на цьому блозі. Завдяки безкоштовному доступу до Інтернету тут постійно людно, і це значно розширило перелік послуг бібліотеки. Учні школи мають змогу швидко та якісно виконати домашні завдання, прочитати чи скачати книги, яких немає у фонді бібліотеки, чи просто поспілкуватись з друзями у соціальних мережах та пограти ігри. Взагалі з появою Інтернету сільські бібліотеки стали фактично єдиним закладом соцікультурної сфери, які забезпечують конституційне право сільської громади на вільний доступ до інформації. У Інтернет-центрі бібліотеки громадяни можуть безкоштовно скористатись такими послугами, як: навчання навичок роботи на ПК, спілкування з друзями у соціальних мережах, скайп-зв’язок, реєстрація випускників школи на ЗНО тощо. Дуже активно в бібліотеці використовуються послуги електронного урядування, найпопулярніші з них: поповнення мобільного телефону через банківську картку, оплата комунальних платежів, резервування та купівля квитків на потяг, купівля товарів через Інтернет-магазини. Наприклад, 1 місяці тому користувач нашої бібліотеки придбав собі через Інтернет кілька запчастини до свого трактора, чим заощадив понад 1 тис. гривень. Це послужило хорошою рекламою для нашої бібліотеки. Він завжди вважав, що Інтернет -- лише розвага для підлітків, але завдяки сільській бібліотеці зрозумів, що всесвітня мережа -- дієвий засіб пошуку необхідної інформації для будь-якої сфери діяльності. Важливо, коли про бібліотеку гарно відгукуються випадкові користувачі, які обов'язково прийдуть ще не один раз і приведуть собою зацікавлених своїх друзів. Це можуть підтвердити фотки , що є у блозі. Дуже приємно працювати, коли відчуваєш підтримку в селі. Це відчутно й зі сторони місцевої влади: працівники сільської ради є учасниками всіх заходів, які проводяться в бібліотеці. Краєзнавство посідає один з найголовніших напрямів роботи сільської бібліотеки. Це, так би мовити, збирач і хранитель історії села. Адже в кожному селі є люди, які творили його історію і є фотодокументи. Я дуже вдячна постійним користувачам і активістам Джогу А.О., Перепелиці О.О,, Мосьонз М.Д., Моргун Р.С., Магдій Н.М., , які мені багато надали краєзнавчих матеріалів про села Верхівку та Примощаницю ,їх людей, а це і ветерани війни, і ветерани праці, і, власне, матеріали про історію цих сіл. Усі ці документи зібрано на краєзнавчих виставках в читальному залі бібліотеки та у тематичних папках. Я продовжую цю хорошу справу. Далі збираю краєзнавчі матеріли і публікую їх на блозі “Верхівська сільська бібліотека”, на якому Ви зараз читаєте цю статтю. Мою бібліотеку часто відвідують яскраві особистості нашого краю, чим я неймовірно пишаюсь. Взагалі наш край дуже багатий на творчих людей. Є й свої недоліки у роботі сільської бібліотеки. Це – поповнення бібліотечного фонду (болюче питання, мабуть, не тільки для сільських бібліотек). Тієї невеликої кількості книг, що надходять згідно Державної програми не вистачає, щоб задовольнити усі читацькі запити. Цього дуже мало. Тому основним джерелом поповнення фонду моєї бібліотеки є книги, подаровані користувачами по акції “Подаруй бібліотеці книгу” . А ще недавно бібліотека поповнилась книгами з автографами авторів: це власні збірки Альони Войтової-Ружицької, Миколи Габрійчука . Свої поетичні твори приносять для блогу й інші прихильники поезії, це: Драпак С. М., Нечай О.В., Гончарук Я. П., Янковський О., Ружицька А.В. А це ж такий цінний подарунок для наших користувачів! В блозі висвітлена діяльність фермерських господарств,а якщо їхній бізнес буде розвиватися -- це буде приносити додаткові кошти, значить, буде можливість будувати і розвивати наше село тощо. Також на інших сторінках блогу розповідається про розвиток і зміни в різних організаціях нашого села. Таке партнерство сприяє розвитку і самої бібліотеки. Я думаю, що сільська бібліотека зробить наше село успішним і цікавим для інших громад, особливо це є доречним під час реформ. То чи потрібна така бібліотека в селі? Гадаю, що так.

Немає коментарів:

Дописати коментар